Старосамбірський відділ ДУ «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України

Старосамбірський відділ ДУ «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», у зв'язку з проведенням інформаційної кампанії з профілактики серцево-судинних захворювань серед населення Львівщини та з метою проведення санітарно-освітньої та роз`яснювальної роботи інформує:

Артеріальна гіпертензія - найгрізніший фактор розвитку інфаркту міокарда та ішемічного інсульту

 Підвищений артеріальний тиск або артеріальна гіпертонія – найгрізніший  фактор розвитку інфаркту міокарда та ішемічного інсульту. Більше 1,5 мільярдів людей у всьому світі страждають цим підступним захворюванням. За даними статистики близько 45 відсотків хворих людей не знають, що вони мають високі цифри артеріального тиску.

Сьогодні  методи виявлення і способи лікування гіпертонії існують і успішно застосовуються на практиці в багатьох медичних установах більшості країн світу.

 Артеріальна гіпертензія останнім часом набула характеру епідемії, що зумовило розробку Національної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні. Щоб досягти успіху в подоланні цієї недуги, їй повинно протистояти все суспільство. Вже багато зроблено і робиться, щоб запобігти розвитку артеріальної гіпертензії і ускладнень, які вона викликає – інфаркту міокарда та інсульту. Розробляються і впроваджуються високоефективні вітчизняні ліки, налагоджено закупівлю імпортних. Так само забезпечуються в достатній кількості  апаратами для вимірювання артеріального тиску не лише медичні установи, все нові й нові пункти для вимірювання тиску, а й приватні особи – всі, хто бажає придбати їх для індивідуального користування.

 Для подолання цієї небезпечної недуги кожен повинен знати її природу, знати про причини, що її викликають, і про те, як уникнути чи лікувати хворобу, якщо вже виникла проблема.

Артеріальною гіпертензією, згідно з рекомендаціями ВООЗ, вважається стійке зростання рівня систологічного артеріального тиску  до 140 мм рт. ст. і вище, чи рівня діастолічного АТ до 90 мм рт. ст. і вище.

Артеріальна гіпертензія є найпоширенішим захворюванням серцево-судинної системи. За даними досліджень, в розвинутих країнах  підвищені цифри АТ виявляють у 30% дорослого населення.

Артеріальна гіпертензія – ризик для появи у пацієнтів ішемічної хвороби, інфаркту міокарда, розвитку серцевої недостатності, порушень кровообігу мозку.  50%  усієї смертності від серцево-судинних захворювань припадає на артеріальну гіпертензію.

У більшості хворих гіпертензія може протікати безсимптомно, поки не з’являються певні ускладнення. Майже в 10-20% хворих виявляють причину появи артеріальної гіпертензії, в інших випадках виставляють діагноз первинної гіпертензії або гіпертонічної хвороби.

Після багатьох досліджень фахівці дійшли висновку, що зі зростанням рівнів систолічного та діастолічного АТ зростає і ризик виникнення інфаркту міокарда, інсульту, захворювання нирок і, як наслідок, скорочення тривалості життя.

Найважливіша проблема полягає в тому, що з числа людей з підвищеним артеріальним тиском знають про наявність у них гіпертензії 62%. З них лікуються  лише 23%, в тому числі ефективно – 13%!

Основні фактори, що впливають на підвищення артеріального тиску: 

• з віком тиск зростає;
• рівні артеріального тиску (середній показник) у жінок зрілого віку нижчі, ніж  у чоловіків (це пояснюється більш високою передчасною смертністю чоловіків середнього віку з високим рівнем артеріального тиску, а також змінами в жіночому організмі в постклімактеричному періоді);
• вживання кухонної солі понад фізіологічну норму (такою вважається 3-4 грами на добу) сприяє підвищенню АТ;
• часте вживання продуктів з достатнім вмістом кальцію, калію і магнію зменшує ризик підвищення артеріального тиску;
• зростання маси тіла на 10% супроводжується підвищенням АТ;
• алкоголь і вживання надмірної кількості кави підвищують артеріальний тиск;
• у осіб, що ведуть малорухливий спосіб життя, ризик виникнення гіпертензії вищий на 30-40%;
• гіпертензія частіше реєструється у тих пацієнтів, батьки яких мали підвищений тиск.

Характерні симптоми появи артеріальної гіпертензії:

На ранніх стадіях захворювання може проявлятись головним болем, запамороченням, болем у ділянці серця, появою сітки перед очима. Можливі також носові кровотечі, відчуття оніміння лівої руки.

Основною метою лікування артеріальної гіпертензії є запобігання ускладненням та смертності шляхом поступового зниження АТ і підтримання його на рівні не вище 140-90 мм  рт. ст. Це супроводжується зменшенням фатальних і нефатальних інсультів.

Має значення припинення куріння, зниження маси тіла, підвищення фізичної активності, обмеження вживання алкоголю та кухонної солі, вживання достатньої кількості калію, кальцію, магнію.

Якщо дотримання правильного харчування, оздоровча фізкультура, вказані вище обмеження та інші засоби не дають ефекту, вважають за доцільне розпочати медикаментозну терапію, ефективність якої повинен контролювати лікар.

Лікування хворих зі стійкою артеріальною гіпертензією є пожиттєвим.

Наостанку – ще раз низка фактів про гіпертонію:

Гіпертонія безпосередньо збільшує ризик серцевого нападу та інсульту.

Гіпертонія особливо поширена серед людей, які мають цукровий діабет, подагру або захворювання нирок.

Гіпертонія є безсимптомним захворюванням.

Вона більш поширена у людей з аналогічними захворюваннями в сімейній історії.

Дуже високий ризик поширення у людей, які страждають ожирінням і зловживають алкоголем.

Зустрічається у жінок, що приймають оральні контрацептиви.

Гіпертонія, на жаль, зустрічається і у дітей та підлітків.

Деякі ліки для втрати ваги можуть збільшити ризик появи гіпертонічної хвороби.

Важливість спостереження систолічного кров’яного тиску збільшується з віком.

Артеріальний тиск змінюється протягом дня. Він найнижчий під час сну і піднімається, коли ви прокидаєтеся.

З повагою, Старосамбірський відділ ДУ «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».

Ми працюємо аби Ви були здорові!

«Як впливають алкогольні напої на здоров`я підлітків»

Вплив алкоголю на організм підлітка

Алкоголь – це отрута, яка найбільше вражає головний мозок. Особливо згубно алкоголь діє на організм підлітка, в якого ще не завершився процес формування деяких відділів головного мозку, а також й інших важливих органів: серця, легень, шлунка, печінки, нирок. Токсична дія алкоголю на організм підлітка у кілька разів сильніша ніж на організм дорослого, тому що у цьому віці тканини дуже насичені водою і швидко вбирають і розповсюджують алкоголь по всьому тілу. При концентрації алкоголю в крові 0,5-0,6% (це відповідно 0,5 л горілки) у підлітка може наступити смерть. Для дітей ця доза становить 100-150 г, для грудних дітей – 10-15 г горілки.

Другою після мозку в організмі алкоголем уражається печінка, в якій відбувається його розщеплення. Накопичення алкоголю в печінці призводить до тяжкої хвороби – цирозу, яка майже завжди супроводжує хронічний алкоголізм.

Алкоголь згубно впливає на стравохід і шлунок, порушуючи виділення і склад шлункового соку. Від цього гірше засвоюється їжа, що в свою чергу негативно впливає на ріст молодої людини.

Алкоголь отруює також бронхи і легені, вони стають ослабленими і відкривають «ворота» для інших інфекцій, що може призвести до захворювання органів дихання.

Дуже чутливо реагує на алкоголь серце. Воно змінює свій ритм, частоту скорочень, обмінні процеси в серцевому м’язі.

В крові відбуваються незворотні зміни. Знижується захисна властивість крові, уповільнюється рух еритроцитів, які розносять кисень в організмі людини, погіршується властивість згортання крові.

П’янство і алкоголізм прямо і побічно згубно впливають на процеси відтворення населення, сприяючи зниженню народжуваності. Встановлено, що середня кількість абортів припадає на жінок, у сім’ях яких чоловіки систематично вживають алкоголь, у 2,5 рази більше ніж у благополучних у цьому відношенні сім’ях.

Ще давньогрецький учений і філософ Аристотель висловив тверду впевненість у тому, що алкоголізм передається спадково. Сучасна медицина прийшла до підтвердження висловлених Аристотелем думок та виявила ще цілий ряд негараздів, які чекають на дитя, народжене в сім’ї алкоголіків.

.

Шкідливі наслідки вживання алкоголю

Фізичні:

Симптоми похмілля.

Головний біль.

Нудота.

Понос.

Отруєння.

Негативний вплив не репродуктивну функцію (у дівчат – порушення менструального циклу).

Зміни функцій печінкових клітин.

Порушення вуглеводного обміну.

Негативний вплив не серцево-судинну систему.

 

Психологічні:

Тимчасове притуплення пізнавальних здібностей.

Короткочасна або тривала втрата пам’яті.

Нещасні випадки, що призводять до травм.

Негативний вплив на центральну нервову систему.

Зміни настрою.

Неадекватна поведінка.

Імпульсивна поведінка.

Апатія, депресія, розв’язність, цинічність, емоційна холодність, брутальність, агресивність.

Зниження рівня успішності в школі, прогули, втрата працездатності.

 

Соціальні:

Підвищена конфліктність із родичами.

Асоціальна, а в крайніх випадках і антисоціальна поведінка; сварки, бійки, насильство, порушення громадського порядку, скоєння злочинів.

 

Регулярне вживання алкоголю, призводить до алкогольного отруєння організму. Алкоголь вживають, щоб зазнати позитивних емоцій, але часто результат буває протилежний.

 Бережіть своє здоров’я з юності і не підпадайте під шкідливий вплив оточуючих!

З повагою Старосамбірський відділ ДУ «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб».

ПРОФІЛАКТИКА ЙОДОДЕФІЦИТУ

 Йододефіцит – це недостатнє споживання йоду, що призводить до серйозних порушень у роботі людського організму, шкоду від яких часто неможливо компенсувати. Всесвітня організація охорони здоров’я(ВООЗ) розглядає йододефіцитні захворювання як найбільш поширені у всьому світі ураження неінфекційного характеру. За їхніми даними майже 3 млрд. людей на всій планеті страждає на йододефіцит , третина з них — діти шкільного віку. До йододефіцитних регіонів частіше належать гірські масиви й місцевості, віддалені від моря. Саме в цих регіонах спостерігається нестача йоду в ґрунтах.

 Йододефіцит може призводити до розвитку патології щитоподібної залози і розумових розладів різного ступеня тяжкості. Найбільш поширені з захворювань йододефіцитного характеру: ендемічний зоб, ендемічний кретинізм або вроджена розумова недостатність.

 Ендемічний зоб — основний наслідок нестачі йоду в довкіллі. Це патологічне збільшення щитоподібної залози може виникати внаслідок йододефіциту. Гормони цієї залози не здатні синтезуватися без достатньої кількості йоду. Ці гормони беруть участь абсолютно в усіх функціях організму і, оскільки щитоподібна залоза є одним з елементів ендокринної системи, порушення в ній спричиняють розлад усієї системи, зокрема, впливає на ріст клітин і метаболізм, а також забезпечує швидкість біохімічних реакцій, обмін білків і жирів. Тому часто в разі йододефіциту одночасно з хворобами щитоподібної залози спостерігаються порушення в діяльності всіх інших залоз.

 Найчутливішою до нестачі йоду в організмі є нервова система. Тож у разі стабільного йододефіциту в дитини з раннього віку відбувається затримка психічного розвитку, а за класичної форми йододефіциту розвивається кретинізм. Такі діти малі на зріст, з непропорційними частинами тіла і різким відставанням у розумовому розвитку.

 Йододефіцит може також призводити до розвитку доброякісних та злоякісних пухлин щитоподібної залози.

  В Україні проблема йододефіцитних захворювань упродовж останніх років значно загострилася. Це пов’язано як із ліквідацією попередньої системи йодопрофілактики, що ґрунтувалася на масовому використанні йодованої солі, так і з помітним зменшенням у харчуванні населення частки продуктів, відносно багатих йодом. У всіх обстежених на сьогодні регіонах країни встановлений дефіцит йоду в харчуванні. Йодний дефіцит притаманний також областям України, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС. Нестача йоду зумовила підвищене накопичення радіоактивного йоду в щитовидній залозі у значного числа жителів (особливо в дітей) і вважається чинником підвищеного ризику розвитку онкологічних захворювань.

За все життя людина споживає 3–5 г йоду, що менше від однієї чайної ложки.

Селен є «другом» йоду. При дефіциті селену йод погано засвоюється організмом. Добова потреба людини в селені становить 70-100 мкг.

 Йодна недостатність у плода викликає смерть або вади розвитку.

 Йодна недостатність у новонароджених викликає низьку масу тіла при народженні

вроджені аномалії, частий розвиток інфекційних захворювань,  гіпотиреоз (зниження функції щитовидної залози), низьку масу тіла при народженні, вроджені аномалії, частий розвиток інфекційних захворювань, гіпотиреоз (зниження функції щитовидної залози).

 Йодна недостатність у дітей і підлітків ендемічний зоб, гіпотиреоз,  порушення розумового і фізичного розвитку,  порушення формування репродуктивної функції (можливості мати дітей).

 Йодна недостатність у дорослих викликає ендемічний зоб,  гіпотиреоз,  зниження фізичної та інтелектуальної працездатності.

 Йодна недостатність у жінок дітородного віку викликає  ендемічний зоб, анемію, безплідність, невиношування вагітності, передчасні пологи,  ризик народження дитини з розумовою відсталістю.

 Профілактика йододефіцитних захворювань набагато ефективніша, ніж лікування наслідків йодного дефіциту, тим більше що деякі з них (розумова відсталість, кретинізм) практично незворотні. Незважаючи на велику поширеність, ендемічний зоб належить до тих захворювань, які підлягають ефективній первинній профілактиці.

 З метою подолання недостатності йоду в харчуванні використовують методи індивідуальної, групової та масової йодної профілактики.

 Індивідуальна йодна профілактика полягає у споживанні продуктів із підвищеним вмістом йоду (морська риба, морепродукти), а також лікарських препаратів, що забезпечують надходження фізіологічної кількості йоду (йодид калію). Тому при неможливості регулярного харчування морською рибою і морепродуктами слід використовувати для профілактики препарати йоду.

 Групова йодна профілактика передбачає призначення препаратів йоду під контролем спеціалістів у групах найбільшого ризику розвитку йододефіцитних захворювань (діти, підлітки; вагітні і жінки, які годують груддю; особи дітородного віку; особи, які тимчасово проживають в ендемічному зобному регіоні; при позитивному родинному анамнезі; пацієнти, які завершили курс лікування ендемічного зобу), особливо в організованих колективах (дитячі садки, школи, інтернати).

 Йодна профілактика здійснюється шляхом регулярного тривалого вживання медикаментозних препаратів, що містять фіксовану фізіологічну дозу йоду:

— для дітей віком до 12 років: до 120 мкг на день;

— для підлітків і дорослих: 150 мкг на день;

— при вагітності та під час годування груддю: 200 мкг на день.

 Препарати йодиду калію містять добову фізіологічну дозу йоду, тому їх слід приймати щоденно, після їжі, запиваючи водою.

 Масова йодна профілактика вважається найефективнішим і найдешевшим методом і досягається шляхом додавання солей йоду до найпоширеніших продуктів харчування (кухонної солі, хліба, води) та розрахована на всіх жителів певного ендемічного регіону. Вживання йодованої кухонної солі вважається найуніверсальнішим методом профілактики йододефіцитних захворювань: сіль вживає більшість населення незалежно від соціального й економічного статусу, діапазон її споживання незначний (від 5 до 10 г на добу).

Найбільше йоду містять такі продукти:

• йодована сіль;
• морська риба (тунець, хек, тріска, лосось, камбала, судак,  палтус, сайда тощо);
• водорості (морська капуста, норі, вакаме, комбу тощо);
• морепродукти (краби, креветки, восьминоги, кальмари, мідії, морські гребінці тощо);

• сир;
• коров’яче молоко;
• яйця;
• йогурт;

• соєве молоко;
• біла квасоля;
• горіхи(фісташки, волоські горіхи);
• чорнослив;

• ягоди (полуниця, журавлина, виноград, вишні, фейхоа );
• фрукти(груші, яблука, апельсини, хурма);
• овочі (часник, щавель, шпинат, баклажан, ріпа, зелена цибуля, картопля тощо);
• м'ясо (яловичина, індичка, свинина, курятина);
• хліб, на якому вказано, що він багатий на йод;
• пшенична крупа
• соєвий соус та інші.

Ознаки йододефіциту:

• задишка, нестача повітря (особливо в положенні лежачи),
• затруднення ковтання та дихання,
• втома;
• сухість шкіри;
• забудькуватість і пригнічений настрій;
• закрепи;
• опухле обличчя;
• великий язик (у немовлят);
• сильна сонливість(у немовлят);
• слабкість;
• підвищений рівень холестерину в крові;
• біль або скутість у м'язах чи суглобах;
• уповільнений пульс;
• випадіння волосся;
• депресія;
• поганий ріст(у дітей та підлітків);
• затримка розвитку зубів(у дітей та підлітків);
• затримка статевого дозрівання(у дітей та підлітків);
• слабкий розумовий розвиток(у дітей та підлітків);
• сильна кровотеча під час місячних.

Якщо ви маєте якусь із цих ознак, необхідно проконсультуватися з лікарем, який скерує вас на обстеження.

Пацієнтам із йододефіцитом зазвичай коригують харчування і призначають необхідні добавки чи медикаменти.

Однак не варто робити це на власний розсуд без консультації лікаря – самолікування може тільки зашкодити.

З повагою Старосамбірський відділ ДУ «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».

Ми працюємо аби ви були здорові!

Цукровий діабет

Цукровий діабет – хронічне захворювання, основною ознакою якого є підвищений вміст цукру у сироватці крові. Причиною лікарі називають нестачу в організмі рівню інсуліну або значне зменшення ефекту його дії.

Цукровий діабет отримав статус глобальної пандемії завдяки масштабному і стрімкому розповсюдженню. Сталося це через тотальні зміни у способі життя усього людства: шалені темпи розвитку технологій та урбанізація призвели до зміни харчових звичок і значного зменшення фізичної активності.

Хоча цукровий діабет є серйозною хворобою, за умови застосування належних заходів можна навчитися успішно його контролювати і зберігати повноцінне активне життя.

Для комфортного існування, та й для існування взагалі, наш організм потребує регулярного енергопостачання – достатньої кількості енергії, яка має надходити з харчовими продуктами. Перетворення цих продуктів на енергетичні «бонуси» є природним обміном речовин, одним з найважливіших процесів нашого тіла. Отримуючи їжу, наше тіло пропускає харчі через шлунок та кишківник і розкладає все отримане на окремі простіші речовини.

Три найголовніші складові будь-якої їжі – білки, жири та вуглеводи. Кожна складова є джерелом потрібних для організму речовин: білки перетворюються на амінокислоти, жири стають жирними кислотами, а вуглеводи дають нам глюкозу (простіше кажучи, цукор). Новоутворені речовини стають складовими крові й з її течією надходять до всіх клітин організму.

Глюкоза, що потрапляє до крові після того, як ми поїмо, – це і є наше паливо, необхідна організму енергія. Але засвоїти її наше тіло у змозі лише за допомогою гормону інсуліну, який продукують спеціальні бета-клітини підшлункової залози. Інсулін відіграє важливу роль в організмі, одна з його основних функцій – “відчиняти” клітини нашого тіла для потрапляння глюкози всередину.

Організм здорової людини постійно підтримує вміст глюкози в крові на належному рівні:
натще – від 4,0 до 6,1 ммоль/л; після прийому їжі – до 7,8 ммоль/л.

Якщо у людини є цукровий діабет, її організм або взагалі не виробляє інсулін, або виробляє його недостатньо, або є недостатньо чутливим до виробленого інсуліну. При діабеті рівновага між концентрацією глюкози в крові і кількістю інсуліну, необхідною для його засвоєння, порушена, внаслідок чого рівень глюкози зростає.

При високому рівні цукру в крові – цей стан називають «гіперглікемія» – частина глюкози виділяється з сечею. Таким чином організм намагається видалити надлишок глюкози, що не потрапила до клітин. Але цього буває недостатньо. При недостатній кількості або зниженій ефективності інсуліну клітини організму не можуть засвоювати глюкозу і тому її рівень в крові значно підвищується.

Оскільки глюкоза в клітини не потрапляє, вони не отримують необхідної енергії і починають «голодувати», незважаючи на постійно високу концентрацію глюкози в крові. Якщо не лікувати діабет, рівень глюкози буде постійно високим, що стане не тільки причиною поганого самопочуття, а й спричинить розвиток ускладнень з боку практично всіх органів та систем організму. Це обумовлене тим, що високий рівень глюкози в крові має токсичний вплив на дрібні та великі судини, які постачають кров у серце, очі, нирки і кінцівки.

Типи цукрового діабету

Існує кілька різних типів діабету:

• Діабет 1 типу – це аутоімунне захворювання. Імунна система атакує і руйнує клітини підшлункової залози, де виробляється інсулін. Незрозуміло, що спричиняє цей напад. Близько 10 відсотків людей, які страждають на діабет, мають цей тип.
• Діабет 2 типу виникає, коли ваше тіло стає стійким до інсуліну, а цукор накопичується у вашій крові.
• Предіабет виникає, коли рівень цукру в крові вищий за норму, але він недостатньо високий для діагностики діабету 2 типу.
• Гестаційний діабет – це високий рівень цукру в крові під час вагітності. Гормони, що блокують інсулін, який виробляються плацентою, викликають цей тип діабету.
• Нецукровий діабет – рідкісний стан, не пов’язаний із цукровим діабетом, хоча має схожу назву. Це інший стан, при якому нирки виводять із тіла занадто багато рідини.

Загальні симптоми діабету включають:

• підвищений голод
• підвищену спрага
• втрату ваги
• часте сечовипускання
• нечіткий зір
• сильну втома
• виразки, які не загоюються

На додаток до загальних симптомів, у чоловіків із діабетом може спостерігатися зниження статевого потягу, еректильна дисфункція і слабка м’язова сила.

У жінок з діабетом також можуть бути такі симптоми, як інфекції сечовивідних шляхів, дріжджові інфекції та суха шкіра, що свербить. Симптоми діабету можуть бути настільки слабкими, що їх спочатку важко помітити. Якщо ви маєте хоча б один з симптомів, радимо відвідати лікаря або хоча б здати аналіз крові на глюкозу.

Причини діабету 1 типу

Лікарі точно не знають, що викликає діабет 1 типу. Чомусь імунна система помилково атакує та знищує продукуючі інсулін бета-клітини підшлункової залози. Гени можуть зіграти свою роль у деяких людей. Також можливо, що вірус ініціює атаку імунної системи.

Причини діабету 2 типу

Діабет 2 типу походить від поєднання генетики та факторів способу життя. Надмірна вага або ожиріння також збільшує ваш ризик. Надання зайвої ваги, особливо в животі, робить ваші клітини більш стійкими до впливу інсуліну на рівень цукру в крові.

Причини гестаційного діабету

Гестаційний діабет – це результат гормональних змін під час вагітності. Плацента виробляє гормони, які роблять клітини вагітної жінки менш чутливими до дії інсуліну. Це може спричинити високий рівень цукру в крові під час вагітності.

Жінки, що страждають від надмірної ваги, коли завагітніли, або надмірно набирають вагу під час вагітності, частіше хворіють на діабет вагітних. І гени, і фактори навколишнього середовища відіграють певну роль у запуску діабету.

Ризик діабету 1 типу

Людина має більше шансів захворіти на діабет 1 типу, якщо найближчі родичі мають це захворювання.

Ризик діабету 2 типу

• надмірна вага,
• вік від 45 років,
• хворіють найближчі родичі,
• низька фізична активність,
•  гестаційний діабет,
• переддіабет,
• високий кров’яний тиск, високий рівень холестерину або високий рівень тригліцеридів,

Перевірте свій ризик розвитку діабету 2 типу – пройдіть тест.

Ризик гестаційного діабету

Ваш ризик розвитку гестаційного діабету зростає, якщо ви:

• маєте надмірну вагу,
• старші за 25 років,
• мали гестаційний діабет під час минулої вагітності,
• народили дитину вагою понад 4.1 кг,
• маєте сімейну історію діабету 2 типу,
• маєте синдром полікістозу яєчників (СПКЯ).

Ускладнення цукрового діабету:

• серцеві захворювання, інфаркт та інсульт,
• нейропатію,
• нефропатію,
• ретинопатію і втрату зору,
• втрату слуху,
• пошкодження ніг, наприклад, інфекції і виразки, які не загоюються,
• шкірні захворювання, такі як бактеріальні та грибкові інфекції,
• депресію,
• деменцію.

Ускладнення гестаційного діабету

Неконтрольований гестаційний діабет може призвести до проблем, які стосуються як матері, так і дитини. Ускладнення, що впливають на дитину, можуть включати:

• передчасні пологи,
• вагу вище норми при народженні,
• підвищений ризик діабету 2 типу в подальшому житті,
• низький рівень цукру в крові,
• жовтяницю,
• мертвонародження.

У матері можуть розвинутися такі ускладнення, як високий кров’яний тиск або діабет 2 типу. Вона також може потребувати кесаревого розтину.

Крім цього, зростає і  ризик розвитку гестаційного діабету у матері при майбутній вагітності.

Лікуваня цукрового діабету 1 типу

Інсулінотерапія є основою лікування діабету 1 типу. Ін’єкційний інсулін замінює гормон, який ваш організм не здатний виробляти.

Існує чотири типи інсуліну:

• Швидкодіючий інсулін починає діяти протягом 15 хвилин, а його ефекти тривають від 3 до 4 годин.
• Інсулін короткої дії починає діяти протягом 30 хвилин і триває від 6 до 8 годин.
• Інсулін проміжної дії починає діяти від 1 до 2 годин і триває від 12 до 18 годин.
• Інсулін тривалої дії починає діяти через кілька годин після ін’єкції і триває 24 години або довше.

Лікування цукрового діабету 2 типу

Дієта та фізичні вправи можуть допомогти деяким людям впоратися з діабетом 2 типу. Якщо зміни способу життя недостатньо для зниження рівня цукру в крові, вам доведеться приймати ліки.

Лікування гестаційного діабету

Вам потрібно буде контролювати рівень цукру в крові кілька разів на день під час вагітності. Якщо він високий, змін у харчуванні та фізичних вправ може бути недостатньо для його зниження.

Лікар має пояснити вам цілі лікування, яким чином ви зможете це контролювати, а також пояснить свої рекомендації.

Цукровий діабет і дієта

Здорове харчування – центральна частина лікування діабету. У деяких випадках для контролю захворювання може бути достатньо тільки змінити дієту.

Дієта при діабеті 1 типу

Рівень цукру в крові підвищується або падає залежно від того, що ви їсте. Крохмалиста або цукриста їжа змушує рівень цукру в крові швидко зростати. Білки та жири спричиняють його поступове збільшення.

Ваш лікар може рекомендувати обмежити кількість вуглеводів, які ви вживаєте щодня. Вам також потрібно буде збалансувати споживання вуглеводів із дозами інсуліну.

Попрацюйте з дієтологом, який може допомогти вам скласти план харчування для діабету. Отримання правильного балансу білків, жирів та вуглеводів може допомогти вам контролювати рівень цукру в крові.

Дієта при діабеті 2 типу

Вживання правильних видів продуктів може як контролювати рівень цукру в крові, так і допомогти вам втратити зайву вагу.

Підрахунок вуглеводів є важливою частиною харчування при цукровому діабеті 2 типу. Дієтолог може допомогти вам з’ясувати, скільки грамів вуглеводів потрібно з’їдати під час кожного прийому їжі.

Для того, щоб рівень цукру в крові залишався стабільним, намагайтеся харчуватися невеликими порціями протягом дня. Підкресліть здорову їжу, таку як:

• фрукти,
• овочі,
• цільного зерна,
• нежирний білок, такий як птиця та риба,
• корисні жири, такі як оливкова олія та горіхи.

Відкрийте для себе продукти, яких слід уникати, якщо у вас діабет.

Дієта при гестаційному діабеті

Харчування добре збалансованої дієти важливо як для вас, так і для вашої дитини протягом цих дев’яти місяців. Правильний вибір їжі також може допомогти вам уникнути ліків від діабету.

Слідкуйте за розмірами порцій і обмежуйте солодку або солону їжу. Незважаючи на те, що для годування дитини, що зростає, вам потрібно трохи цукру, слід уникати надмірної їжі.

Подумайте про те, щоб скласти план харчування за допомогою дієтолога. Вони забезпечать, щоб у вашому раціоні була правильна суміш макроелементів.

Діагностика цукрового діабету

Той, хто має симптоми діабету або має ризик захворювання, повинен пройти обстеження. Жінки регулярно тестуються на гестаційний діабет протягом другого або третього триместру вагітності.

Приблизно половина людей з діабетом 2-го типу навіть не підозрюють, що вони хворі. А половина тих, хто про це знає, не отримує ніякого лікування.

Чим раніше виявлено цукровий діабет та поставлено діагноз, тим швидше можна розпочати лікування. В першу чергу слід звернутися до сімейного лікаря, який може призначити наступну консультацію ендокринолога.

Профілактика цукрового діабету

Розвитку діабету 1 типу не можна запобігти, оскільки він викликаний проблемою з імунною системою. Проте багато інших факторів ризику діабету можна контролювати. Більшість стратегій профілактики діабету передбачає внесення простих змін у свій раціон та режим фізичної форми.

Якщо у вас був діагностований предіабет, ось кілька речей, які ви можете зробити, щоб затримати або запобігти діабету 2 типу:

• Виділіть щонайменше 150 хвилин на тиждень для аеробних вправ, таких як ходьба або їзда на велосипеді.
• Виключіть з раціону насичені жири і трансжири, а також рафіновані вуглеводи.
• Їжте більше фруктів, овочів і цільного зерна.
• Їжте меншими порціями.
• Спробуйте втратити хоча б 7% ваги свого тіла, якщо у вас є надмірна вага або ожиріння (це легко визначити за допомогою Калькулятора індексу маси тіла).

Деякі типи діабету, як-от тип 1, викликані факторами, які не піддаються контролю. Іншим – як типу 2 – можна запобігти за допомогою правильного вибору їжі, збільшення активності та зниження ваги. Обговоріть з лікарем ващі потенційні ризики діабету. Якщо ви перебуваєте у групі ризику, здайте аналіз на рівень цукру в крові та дотримуйтесь порад лікаря щодо контролю цього рівня.

Діабет при вагітності

У жінок, які ніколи не хворіли на діабет, може раптово розвинутися гестаційний діабет під час вагітності. Гормони, що виробляються плацентою, можуть зробити ваше тіло більш стійким до впливу інсуліну.

Гестаційний діабет повинен зникнути після пологів, але сам факт його появи значно збільшує ризик захворіти на цукровий діабет пізніше. Діабет під час вагітності може також призвести до ускладнень для новонародженого, таких як жовтяниця або проблеми з диханням.

Діти можуть захворіти на діабет 1 і 2 типу. Взагалі, контроль рівня цукру крові особливо важливий для дітей і підлітків, оскільки хвороба може пошкодити такі важливі органи, як серце та нирки.

Діабет 1 типу – це аутоімунна форма діабету, яка часто починається в дитинстві. Одним з основних симптомів є частіше сечовипускання. Діти з діабетом 1 типу можуть почати мочити ліжко навіть після того, як вже привчилися користуватись горщиком або туалетом.

Сильна спрага, втома та голод – також ознаки стану. Важливо вчасно розпізнати діабет 1 типу у дитини, щоб діти, які страждають на цукровий діабет 1 типу, негайно проходили лікування. Хвороба може спричинити високий рівень цукру в крові та зневоднення, а це може потребувати невідкладної медичної допомоги.

Діабет 2 типу теж може розвинутися у дитини. Раніше діабет типу 1 називали «ювенільним діабетом», оскільки тип 2 був настільки рідкісним у дітей. Зараз, коли все більше дітей страждають від надмірної ваги або ожиріння, діабет 2 типу стає все більш поширеним у цій віковій групі.

За даними клініки Мейо, близько 40 відсотків дітей з діабетом 2 типу взагалі не мають симптомів. Захворювання часто діагностується під час періодичного фізичного огляду.

Нелікований діабет 2 типу може спричинити ускладнення протягом усього життя, включаючи захворювання серця, хвороби нирок та сліпоту. Здорове харчування та фізичні вправи можуть допомогти вашій дитині регулювати рівень цукру в крові та запобігти цим проблемам. Діабет 2 типу є дедалі все більш поширеним серед дітей і молодих людей. Якщо ви помічаєте будь-які з ознак діабету у дитини, не зволікайте з візитом до лікаря або хоча б з аналізом на рівень цукру крові.

З повагою Старосамбірський відділ ДУ «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».

 

Ми працюємо щоб Ви були здорові!

Як правильно харчуватися

 Здорове харчування - один із фундаментальних факторів, що підтримують здоров’я і настрій людини протягом усього життя. Здорове харчування передбачає гармонійне споживання білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, макро- і мікроелементів - основних речовин, які містяться в харчових продуктах.

 На неінфекційні захворювання припадає 74% усіх смертей в світі. Найпоширенішими є серцево-судинні захворювання, рак, хронічні захворювання дихальної системи та цукровий діабет, яких можна запобігти за рахунок здорового харчування, фізичної активності та відмови від шкідливих звичок. Кожен п’ятий випадок у світі спричинений споживанням нездорової їжі та недостатньої кількості корисних речовин.

Щоб уникнути таких наслідків для життя та здоров’я, слід змінити харчові звички. В цьому Вам допоможе «ТАРІЛКА ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ».

«Тарілка здорового харчування» — це інфографіка рекомендацій, яка створена для здорового та збалансованого харчування і подана у вигляді тарілки.

Режим здорового харчування вимагає дотримуватися певних правил:

Оптимальним співвідношенням білків, жирів та вуглеводів є співвідношення 1:1:3,5, причому частка білків тваринного походження має бути в межах 63%, жирів рослинного походження – 18 %.

Як часто потрібно їсти

Щоб правильно скласти раціон, важливо враховувати, як перетравлюється їжа. Вуглеводи починають перетравлюватися відразу ж у слизовій рота і кишківнику. Білки і жири починають перетравлюватися в шлунку через півтори- дві години після їжі. З цієї причини потрібно їсти не частіше, ніж раз на 4 години.

Вранці бажано їсти мінімальну кількість продуктів, що призводять до викиду інсуліну, тобто продуктів з великим вмістом вуглеводів. Фрукти, вівсянка або навіть ложка меду в склянці води відразу запускають інсулін. Щоби не отримувати зранку його різкий стрибок, першим після сну варто вибирати білковий продукт. Білок правильно налаштує гормональну систему.

Перший прийом їжі повинен бути білковим. Це може бути варене яйце, шматочок твердого сиру. Потім можна з’їсти і вівсянку. Але почати важливо з білка.

Графік харчування у кожного свій, але ніколи не пропускайте сніданок, намагайтесь снідати протягом першої години після підйому та вечеряйте не менше, ніж за 3 години до сну.

Не поспішайте, витрачайте на трапезу 20-30 хв, на перекус – не менше 10 хв.

Не відволікайтесь під час їжі на телевізор, комп’ютер чи книгу, інакше можете не помітити, як з’їсте забагато їжі.

Не плутайте емоції з голодом. Якщо дуже хочеться солодощів, дозвольте собі маленьку порцію. А краще з’їжте фрукти або випийте води.

Пийте звичайну воду без смаку та домішок, орієнтуючись на відчуття спраги. Орієнтовна норма рідини в день для дорослої людини становить 4% від загальної маси тіла. Тобто для людини вагою 70-75 кг цей показник становитиме 2800-3000 мл/день. Це не лише вода, а й рідина, яку ми отримуємо з їжею.

Пийте не більше 200 мл (1 склянки) фруктового соку на день, адже він містить велику кількість простих вуглеводів. Свіжі овочі та фрукти корисніші, ніж сік, який містить набагато менше харчових волокон. Якщо немає можливості їсти багато свіжих овочів та фруктів, замініть їх мороженими, сушеними або консервованими. Лише стежте, щоб в останніх не було забагато цукру або солі.

Їжте не більше 50 г цукру (10 чайних ложок) на день. Але прагніть до зменшення цієї порції ще вдвічі - до 25 г. Пам’ятайте, що цукор є не лише в солодощах, а й у напоях, продуктах харчування.

Споживайте менше продуктів, в яких забагато солі та жиру: готових соусів, консервів, копченого, ковбас, паштетів, їжі швидкого приготування. Коли готуєте вдома, кладіть у страви менше солі, цукру та жирних продуктів. Адже навіть соус можна зробити здоровішим, замінивши у ньому сіль на спеції.

Переходьте на йодовану сіль. Споживання солі за добу не має перевищувати 5 г (1 чайна ложка). Якщо на етикетці сіль на початку списку - її в продукті забагато. Досолюйте вже готові страви, щоб йод не руйнувався під час приготування.

Відмовтесь від шкідливих трансжирів, які на етикетці позначають як «частково гідрогенізовані жири» (кулінарний, кондитерський жир). Вони є у цукерках, тістечках, печиві та тортах.

Замість сала та вершкового масла використовуйте корисні рослинні олії: соняшникову, кукурудзяну, лляну, оливкову.

Не розморожуйте продукти при кімнатній температурі, краще перекласти їх на полицю холодильника (+ 2 - +8°С). Приготовані страви не тримайте без холодильника більше 2-х годин.

Доводьте супи до кипіння, добре підігрівайте раніше приготовану їжу.

Ведіть активний спосіб життя, приділяйте спорту не менше 30 хвилин на день. Це може бути як тренування в залі, так і спортивна гра, велосипед чи прогулянка - те, що вам подобається та до снаги. Намагайтеся жити без стресів, в гармонії з самим собою – це ще одне важливе правило, що формує наш здоровий спосіб життя.

Правил здорового харчування дотримуватись не настільки складно, як видається спочатку. Просто усвідомте, що правильне харчування повинне стати частиною здорового способу життя, Вашою позитивною звичкою, а не тимчасовою дієтою. Яке б меню Ви не обрали, намагайтесь харчуватись здорово, різноманітно та збалансовано!

З повагою, Старосамбірський відділ ДУ «Львіський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».

Ми працюємо аби Ви були здорові!